Вимоги до резервуарів для зберігання нафтопродуктів

Зберігання нафтопродуктів належить до категорії технологічних процесів підвищеної небезпеки, що вимагає суворого дотримання технічних і екологічних вимог. Резервуари для нафтопродуктів повинні мати повну герметичність, механічну стійкість і довговічність конструкції в умовах впливу агресивних середовищ. Будь-яке відхилення від встановлених стандартів може призвести до витоку, загоряння або масштабного забруднення довкілля.
Саме тому до матеріалів, конструкції та систем безпеки таких ємностей висуваються вимоги, що регламентуються нормативною документацією й контролюються на всіх етапах, від проєктування до експлуатації.
Матеріали виготовлення та конструкційні вимоги до резервуарів для нафтопродуктів
Корпус резервуарів виготовляється переважно зі сталі з підвищеною стійкістю до корозії та механічних навантажень. Для внутрішніх поверхонь застосовуються спеціальні покриття — епоксидні або бітумні компаунди, які запобігають утворенню осаду та реакції з нафтопродуктами. У випадку з агресивними середовищами, такими як авіаційне паливо чи бензол, використовують нержавіючу або леговану сталь, а також двошарові конструкції з антикорозійною вставкою.
Товщина стінок резервуарів визначається об’ємом, тиском і категорією нафтопродуктів. Вона не може бути меншою за 4 мм для підземних конструкцій і 6 мм — для наземних. Обов’язковою є наявність компенсаційних швів, що зменшують ризик деформацій під час коливання температури. Зварні шви проходять ультразвуковий або рентгенівський контроль для підтвердження герметичності.
Розміщення резервуарів для нафтопродуктів
Резервуари поділяють на горизонтальні, вертикальні, одно- та двостінні. Для зберігання великих обсягів нафтопродуктів найчастіше застосовують вертикальні сталеві конструкції з плаваючим дахом або понтоном, що зменшує втрати пари та ризик вибуху. Підземні резервуари обов’язково розміщуються у бетонних кожухах або спеціальних капсулах, які запобігають проникненню рідини в ґрунт у разі пошкодження оболонки.
Відстань між окремими резервуарами для нафтопродуктів регламентується нормами пожежної безпеки та залежить від класу рідини. Для легкозаймистих продуктів вона становить щонайменше один діаметр найбільшого резервуара, а для важких — не менше половини. Усі конструкції мають бути обладнані системою аварійного зливу та контрольно-вимірювальними приладами.
Технічне обслуговування та контроль герметичності резервуарів
Регулярне технічне обслуговування резервуарів є обов’язковою умовою безпечної експлуатації. Візуальні огляди корпусу проводять щонайменше двічі на рік, внутрішні інспекції — раз на 3-5 років залежно від виду палива та матеріалу резервуара.
Для сучасних об’єктів обов’язковою є наявність автоматизованої системи моніторингу, яка фіксує будь-які зміни параметрів і виявляє найменші витоки. У підземних резервуарах додатково встановлюють датчики контролю вологості та тиску між зовнішньою і внутрішньою оболонками.


