Відновлення резервуарів після тривалої експлуатації

Процес відновлення та ремонту сталевих резервуарів складається з низки обов'язкових етапів, починаючи від діагностики стану конструкції та закінчуючи нанесенням захисних покриттів. Основні ознаки того, що сталевому резервуару потрібне відновлення: поява корозії, механічні пошкодження стінок і днища, деформація конструкції, втрата герметичності, утворення тріщин та ослаблення зварних швів.

За законодавством України, технічний огляд сталевих резервуарів проводиться не рідше ніж один раз на п'ять років. Однак резервуари, які використовуються для зберігання агресивних рідин або працюють у складних кліматичних умовах, повинні перевірятися частіше. Залежно від ступеня зношування та стану конструкції може знадобитися часткове або повне відновлення.

Діагностичні роботи перед ремонтом сталевих резервуарів

Відновлення резервуара починається з діагностики. Проводиться візуальний огляд, ультразвукова дефектоскопія для виявлення прихованих ушкоджень, вимірювання товщини стінок і аналіз ступеня корозії.

Якщо резервуар експлуатується в хімічно-агресивному середовищі, може знадобитися лабораторне дослідження структури металу. Під час його виконання фіксуються ознаки корозії, мікротріщини, структурні зміни, зменшення міцності. Це дозволяє оцінити залишковий ресурс резервуара.

Підготовка до ремонту сталевого резервуара включає повне очищення ємкості від залишків речовини, внутрішніх поверхонь від відкладень, іржі та забруднень. У разі роботи з горючими матеріалами резервуар необхідно дегазувати, щоб унеможливити ризик загоряння або вибуху.

Виконання ремонту сталевих резервуарів

Залежно від виявлених дефектів ремонт включає заміну пошкоджених ділянок стінок і днища, посилення конструкції додатковими елементами, відновлення зварних швів та обробку металу протикорозійними речовинами. Якщо виявлено значні дефекти, можливе встановлення металевих накладок або заміна окремих частин резервуара.

Після завершення ремонтних робіт проводиться обов'язкове випробування резервуара на герметичність. Залежно від умов та вимог безпеки застосовується гідравлічний або пневматичний метод. У першому випадку резервуар наповнюють водою, у другому нагнітається повітря під тиском. Це дозволяє переконатися в міцності конструкції та гарантувати відсутність протікання чи дефектів.

Фінальним етапом ремонту сталевих резервуарів є антикорозійний захист. Внутрішні поверхні покриваються епоксидними або поліуретановими засобами. Також застосовують склоемаль та гумові покриття для агресивних середовищ.

Зовні резервуари обробляють цинковим напиленням, бітумними мастиками, алкідними та поліуретановими фарбами, які захищають від вологи, ультрафіолету та механічних пошкоджень. Це значно продовжує термін служби резервуара, запобігаючи руйнуванню металу.