Типові дефекти сталевих резервуарів і методи їх усунення

До дефектів сталевих резервуарів відноситься утворення корозії, деформування стінок і днища, порушення цілісності зварних швів. За відсутності ремонту такі дефекти можуть призвести до втрати герметичності та функціональності всього резервуара.

Ремонт сталевих резервуарів з корозією

Одним з найпоширеніших дефектів, які потребують ремонту сталевих резервуарів, є корозія. Вона виникає під впливом вологи, хімічних речовин чи агресивних середовищ, з якими контактує метал. Корозія може бути поверхневою, точковою або глибокою, що призводить до утворення наскрізних отворів.

Ремонт сталевих резервуарів у разі корозії включає механічне очищення, піскоструменеву обробку або хімічне травлення. Після видалення пошкоджених ділянок поверхня покривається антикорозійними речовинами, такими як ґрунтовки на основі цинку, епоксидні покриття або полімерні плівки. Ці заходи запобігають повторному руйнуванню металу і збільшують термін служби резервуара.

Особливості ремонту сталевих резервуарів з деформованими стінками та днищем

Деформація частіше виникає через неправильну експлуатацію, внутрішні напруги в металі або механічні пошкодження, наприклад, при транспортуванні. Деформації призводять до зміни геометрії резервуара, що негативно позначається на його герметичності та експлуатаційних характеристиках.

Ремонт сталевих резервуарів включає рихтування, при якому метал випрямляють з використанням гідравлічних пресів або нагрівання. У деяких випадках використовується локальне нагрівання з подальшим охолодженням для зняття внутрішніх напруг. Вибір методу залежить від товщини металу та характеру деформації.

Ремонт тріщин та дефектів сполучних швів

Тріщини утворюються внаслідок зварювальних дефектів або різких температурних коливань. Для їх усунення застосовують метод зварювання з попереднім поділом кромок тріщини та ретельним очищенням пошкодженої ділянки. Використовуються дугове, аргонодугове зварювання або метод наплавлення.

Після зварювання ремонт сталевих резервуарів обов'язково має включати етап термообробки для зняття залишкової напруги та відновлення структури металу. Додатково проводиться ультразвукова або капілярна дефектоскопія, щоб переконатися у відсутності прихованих дефектів.

З часом зварні шви втрачають міцність під впливом вібрацій, внутрішніх навантажень та корозії. Особливо це стосується резервуарів, які працюють під тиском або в агресивних середовищах. Виправлення такого дефекту вимагає часткової або повної заміни шва з повторним зварюванням.

Важливим етапом є підготовка з'єднання: старий шов видаляється механічним способом або газовою різкою, поверхня очищається і проводиться повторне зварювання з контролем якості. У деяких випадках застосовують технологію наплавлення додаткового шару металу для підвищення міцності з'єднання. Після ремонту проводять ультразвукове чи рентгенографічне дослідження для перевірки якості зварного з'єднання.