Правила установки та експлуатації газоповітряних ресиверів

Припустимо, ви придбали газоповітряний ресивер у нас. Плануючи його установку, насамперед важливо правильно підібрати територію, на якій здійснюватиметься експлуатація пристрою. Це може бути:
-
відкритий майданчик;
-
окремо стояча будівля.
Необхідно, щоб вибраний простір виключало постійне перебування людей, а також відповідало вимогам температурних показників. Для запобігання замерзанню конденсату, вони повинні бути вище нуля, але для оптимального охолодження повітря однозначно мінімальними.
Щоб здійснити правильну установку ресивера для газоповітряних середовищ, в першу чергу вам слід:
-
виключити ймовірність перекидання і пошкодження пристрою;
-
забезпечити безперешкодний доступ для проведення огляду, ремонтних та інших регламентованих робіт.
Відразу після початку експлуатації, за роботою газоповітряного ресивера необхідно простежити — оцінити зміну тиску. Так позитивними показниками будуть мінімальні:
-
відмінності шкал максимального і мінімального тиску стисненого повітря в ресивері, а саме до 20%;
-
частота вищенаведених коливань.
Ідеальна робота ресивера для газоповітряних середовищ проявляється в плавному заповненні стисненим повітрям і його витраті. В іншому випадку, ви можете зіткнутися зі зростанням навантаження на зварні шви, що приведе до переривання експлуатації пристрою із-за виниклих свищів і тріщин.
Можливі варіанти встановлення ресивера для газоповітряних середовищ
Якщо ви плануєте експлуатацію газоповітряного ресивера окремим елементом пневматичної системи, то крім іншого обладнання, з нею працюють осушувачі, видаляють вологу з стисненого повітря.
Установка ресивера для газоповітряних середовищ щодо осушувача, може здійснюватися як до нього, так і після. Пропонуємо оцінити переваги та ризики кожного варіанту монтажу.
Припустимо, що ви встановили газоповітряний ресивер після осушувача. У результаті в ньому буде міститися сухий і чистий стиснене повітря. Так як попередньо він пройшов очищення фільтрами і був відділений від вологи в осушувачі, конденсату в ресивері не буде, а це зводить до мінімуму ризик виникнення корозії у внутрішній частині пристрою. До того ж, зберігання запасу осушеного повітря газовоздушном ресивері забезпечує швидку компенсацію піків споживання.
Проте, даний спосіб установки несе за собою необхідність в експлуатації осушувача, що відрізняється компресором з максимальною продуктивністю. Також вам буде потрібно монтаж додаткового кінцевого охолоджувача, так як стиснуте повітря, що входить в осушувач, буде дуже теплим. Якщо цього не зробити, ви зіткнетеся з утворенням пульсацій стисненого повітря та їх негативним впливом на знос обладнання.
Досвідчені користувачі воліють установку газоповітряного ресивера в пневматичній мережі перед осушувачем. Тут якщо і будуть виникати пульсації тиску, вони оперативно згладяться в ресивері для газоповітряних середовищ без ризику негативно впливати на осушувач або інше обладнання. А все завдяки тому, що стиснене повітря попередньо охолоджується в ресивері перед надходженням в осушувач, чим забезпечує йому більш комфортний режим роботи.
Недоліком даного способу установки є утворення конденсату в газовоздушном ресивері, який прискорює процес утворення корозії у внутрішній частині ресивера. Але тут на допомогу прийдуть конденсатовідвідники, які на ринку представлено в широкому розмаїтті.