Правила виводу промислового резервуара з експлуатації

Згідно з вимогами до безпечної експлуатації промислових резервуарів, все обладнання повинно проходити ретельну діагностику. Не є винятком і самі ємності для зберігання.

Це пов'язано як з високою небезпекою забруднення навколишнього середовища нафтопродуктами, наслідки якого можуть бути катастрофічними, так і з цінністю цього ресурсу. Існує строгий регламент використання резервуарного парку та обстеження резервуарів, якому треба слідувати неухильно. І якщо ємності або частини їх оснащення визнані непридатними для подальшої роботи, їх виводять з експлуатації. Однак і відключення резервуара є регламентованою процедурою. Адже кожна ємність в парку пов'язана з іншою системою трубопроводом.

Причини виведення резервуара з експлуатації

Існує кілька причин, по яких резервуар більше не може використовуватися. Це поломка будь-якого із сполучних елементів і устаткування, розгерметизація самого бака, а також загальний знос внаслідок тривалого терміну експлуатації. В ідеалі, всі перераховані вище проблеми можна помітити саме в процесі діагностики, яка буває двох типів і проводиться раз на 5 і 10 років відповідно.

Способи виявлення вад промислових резервуарів

Раз в 5 років в обов'язковому порядку повинна здійснюватися вибіркова перевірка резервуару і підключеного обладнання. Насправді, це досить простий метод, так як він включає в себе тільки зовнішній огляд конструкції. У період вибіркової перевірки резервуара фахівець оцінює місткість і різні її елементи візуально. Оскільки в цей час продовжується експлуатація, очевидно, що оцінці підлягає лише те, що зовні.

Як правило, це робиться з метою виявлення можливих пошкоджень чи ознак розгерметизації. Зверніть увагу, що періодичність у п'ять років не є догмою і може бути скорочена залежно від якостей речовини, що міститься в резервуарному парку. Якщо на цьому етапі виявлені які-небудь недоліки, обладнання піддається ґрунтовній перевірці. А якщо все в порядку — ємність продовжує використовуватися в штатному порядку, при цьому висновок про її стан вважається дійсним аж до наступної вибіркової перевірки.

Ґрунтовна діагностика проводиться не рідше, ніж раз на 10 років (як і в попередньому випадку, періоди огляду можуть скорочуватися, але не збільшуватися). Вона включає в себе повне виведення резервуара з експлуатації, а також видалення залишків вмісту зсередини. Як правило, під час грунтовної діагностики перевіряється стан:

• самого резервуара всередині і зовні, а також понтона;

• плаваючою даху;

• все обладнання.

За результатами такої діагностики приймається рішення. Це може бути протилежне підключення ємності до систем парку, проведення ремонтних робіт або остаточне виведення з експлуатації.

Порядок виведення резервуара з експлуатації

Оскільки ємності в резервуарному парку є частиною системи трубопроводу і пов'язані з іншими баками, оснащені великою кількістю обладнання, їх не можна просто відключити, повернувши кран. Існує наступний порядок дій:

• перекриття патрубків і їх фізичне відключення;

• перевірка герметичності засувок, як правило, займає близько трьох годин, протягом яких робляться заміри;

• знеструмлення засувок;

• розстановка сигнальних щитів і знаків, які попереджають, що система не герметична;

• злив залишків вмісту резервуара, здійснюваний з допомогою переносних насосів і тимчасового трубопроводу;

• установка заглушок на прийомних з'єднаннях і розв'язки.

Зверніть увагу, що всі ці дії строго документуються, кожен етап супроводжується складанням відповідних паперів з підписами відповідальних осіб.